Міношукач

В Україні розробили роботизованого шукача мін, який не підривається при наїзді на вибухонебезпечний пристрій

Українська компанія Frendt представила надлегку систему для дистанційного пошуку мін.

Про це розповів засновник компанії Frendt Віталій Шуберанський.

Перша презентація відбулась у середу, двадцятого вересня, на Днях поля «Агро Вінниця».

Ця машина обладнана шинами наднизького тиску – це дозволяє їй не підриватися при наїзді на міни.

Віталій Шуберанський розповів, що міношукач виявляє вибухонебезпечний предмет та одразу передає інформацію про цю ділянку та їде далі. Він також зазначив, що на цей пристрій також можна встановити будь-які детектори , чи то метало- чи радари.
Міношукач передає дані в офіс з GPS-координатами, тому з’являється карта мін, яку потім використовують сапери. Таким чином, спеціалістам набагато легше працювати на небезпечниш ділянках та проводити розмінування.

Міни

Міни – це вибухові пристрої, призначені для створення зони небезпеки, зокрема при переміщенні ворожого війська, вогнепальних і навіть групових атак на військові об’єкти або цивільних громадян. Міни можуть бути закладені в землю, воду або навіть приховані на поверхні.

Існує кілька основних типів мін, включаючи:

  1. Протитанкові міни. Ці міни призначені для ураження броньованих транспортних засобів, таких як танки чи броньовані військові машини.
  2. Протипіхотні міни. Ці міни призначені для ураження піхоти, тобто військових або цивільних осіб.
  3. Антіперсонельні міни. Це підтип протипіхотних мін, які призначені для ураження одного або кількох осіб, які перебувають поблизу міни.
  4. Морські міни. Ці міни закладаються на дні водойм (річки, моря, озера) та призначені для атаки ворожих судів.
  5. Спеціальні міни. Іноді міни можуть мати спеціальні функції, такі як імпровізовані вибухові пристрої (ІВП), які використовуються у герильйових або терористичних акціях.

Міни є дуже небезпечними, оскільки вони можуть залишатися активними протягом десятиліть після війни або військових конфліктів і негативно впливати на місцевих мешканців, військових та гуманітарних працівників. Часто розміщення мін піддається розміну та обезшкодженню після завершення конфлікту, але це процес, який може займати багато часу та ресурсів.

Міни є предметом міжнародних договорів і конвенцій, спрямованих на їхнє обмеження та заборону, включаючи Оттавську конвенцію про заборону протипіхотних мін.